пʼятниця, 22 січня 2016 р.

Війна, як продовження.. дитинства.

Квітка з гранат.
Тебе усі люблять і пишаються твоїми досягненнями. Тебе не особливо цікавлять ціни на продукти й одяг у магазинах. Навіть підвищення квартплати тебе не хвилює. Адже тебе всі й так прагнуть нагодувати, бо ти ж такий хороший і тобі необхідно нормально харчуватися, щоб бути сильним, розумним і здоровим.
Якщо не вийде нагодувати й одягти у старших, то прийдуть хрещені батьки і знайомі і все влаштують. Задарять цукерками та смаколиками.
А навіть як не сильно влаштують, то ти й так не особливо переймаєшся одягом і їжею, адже у тебе і так стільки цікавого навкруги – бігати з такими як ти, будувати замки з піску та інші забавки. Десь щось знайдеш-з’їси і буде гаразд.
А якщо тобі сильно захочеться саме оту іграшку, то можна поверещати трошки. Сказати про це усім, хто про тебе дбає, гляди й отримаєш. Та й так у тебе найкращі іграшки, більш нікому не довіряють таких цікавих іграшок, як тобі й таким як ти.
А очікують від тебе лише, щоб ти був здоровим, слухався старших і був обережний. Ну, може ще на святах трошки помарширував на майданчику з іншими, щоб усі побачили, який ти гарний пупсичок і полюбили тебе ще більше. А якщо ти щось зламаєш, тебе посварять, може навіть по жопі дадуть, але пробачать.
Так, те що тебе люблять відчувається усюди. І куди б ти не прийшов, тобі дістається майже вся увага.
Тому коли трапляється хтось, хто тебе не любить, то це просто неподобство. Таким можна і лопаткою в око зацідити. Особливо тим, хто заздрить, що тобі дістається стільки уваги.
Вони навіть намагаються усім довести, що ти не такий гарний, а ось він розумний і гарний, і любити потрібно саме його. Невдаха. Всі ж знають, що потрібно бути пупсичком, щоб тебе усі любили. А якщо ти не пупсичок, то допобачення.
Отак гарно живеться.. солдатам) І тому важко ставати звичайними "дорослими" з усіма проблемами та звичайністю.
А все через що? По-перше, такий порядок природній у армії і закріплений статутом. По-друге, любов та піклування суспільства не може не відчуватися. А разом це й дає "доросле дитинство".
Але якщо прочитавши усе це ви дійшли хибного висновку, про інфантилізм солдат, то варто прочитати наступну публікацію.

Немає коментарів:

Дописати коментар