середа, 20 січня 2016 р.

Військово-жіноче питання у добровольців Національної Гвардії.

Наша Ніна на горі Карачун.
У зв'язку з маршем жіноцтва за рівні можливості виконувати свій конституційний обов'язок - захищати Батьківщину, вирішив написати про це.
У березні 2014 року перші добровольці з Самооборони Майдану були набрані до лав НГУ. І серед них були й жінки. Потім з’ясувалося, що керівництво забороняє брати жінок на службу у батальйон, який має їхати захищати суверенітет України. І частина чоловіків поставила ультиматум, відмовившись служити там, де дискримінують їх бойових подруг. Але заборона була непохитна. І ця група, цілою майданівською сотнею, пішла з батальйону через солідарність з жінками. Але кілька жінок все ж нелегально поїхали з батальйоном разом з волонтерською медичною допомогою.
У квітні 2014 формувався другий батальйон з практично таким самим контингетом. І знову стан жінок на початку був досить підвішений. І всі готувалися відстоювати їх право служити. Але якось все ж воно врегулювалося. І зарахували жінок до складу батальйону, але на такі посади, як діловод, санітар, радіотелеграфіст. Насправді, вони брали безпосередню участь у бойових діях.
Далі було об’єднання двох батальйонів у батальйон, який дістав напівофіційну назву - батальйон імені генерала Кульчицького, на честь того, хто опікувався та керував формуванням обох добровольчих батальйонів у складі НГУ, а потім брав участь у бойових діях під Слов’янськом разом з першим батальйоном, де й загинув.
У об’єднаному батальйоні щодо жінок взяли приклад з другого батальйону. Тобто вже не було особливої проблеми підписати контракт на службу у військовому резерві, та йти воювати. Хоча посади не збігалися з реальними. Так було під час Вуглегірсько-Дебальцівського відрядження, і наступних. Дехто каже, що це все «згубний вплив другого батальйону, і без жінок було краще». Але таких менше, адже якщо не всі, то більшість наших бійців жіночої статі насправді гарно себе показали у бойових умовах. З того, що я бачив - це як спокійно і виважено поводила себе у важкому бою Лана, у той час, коли було кілька чоловіків, які були відступали, залишивши своїх на позиціях. Це для тих, хто каже, що жінки невзмозі витримати обстріли без паніки.
Боєць, Ніна, яка у батальйоні від створення другого батальйону, розповіла, що на четверте відрядження вона вже їхала на посаді стрілка, що збігалося нарешті з її фактичною функцією. Як причину цього, вона називає те, що у підрозділі не було вже посади радіотелеграфіста. Тож можна припустити, що і раніше не було особливої заборони на те, щоб жінки займали посади типу стрілка. Просто їх впершу чергу намагалися вписати на більш нейтральні посади.

Немає коментарів:

Дописати коментар