неділя, 7 лютого 2016 р.

Мішки з «добром». Що приховують солдати у мішках?

Поліетиленові будівельні мішки поправу можна назвати улюбленим словом військових – «тактичними», а зовсім не будівельними. Через їхню компактність, низьку вартість, та універсальність у військовому житті.
Наповнившись грунтом, вони стають базовим елементом укріплень. У них приїзджають часто інші речі, в тому числі і ті самі мішки. У них викидають сміття. Та інше..
Безліч солдат, у зоні АТО, несуть ці білі чи оливкові мішки у відділення Нової Пошти, наповнені явно не землею.
Люди зацікавлено, а часом і з докором, дивляться на них. І на солдат, і на мішки. На їх обличчах читається:
- Оце намародерили!
- А отой аж два мішки шле додому!
- І навіть не соромляться!
- Мабуть, їжу та волонтерську допомогу додому на продаж шле!
- От би зазирнути у ті мішки..
Чи, може, то мені здалося? Не раз зустрічав у соц. мережах, а може й СМІ, як доказ "мародерства" те, що "укри шлют сєбє на западную награблєнноє Новой Почтой". Та й якісь волонтери наче обурювалися такому стану справ. Тож, думаю, я вірно тлумачу їх підозрілі погляди. За замовченням, військовим приписують усе найгірше..
А працівники Нової Пошти мацають мішки, трусять.. Буває, розвязують і щось всередині порпаються, під сопіння невдоволених солдатів-відправників. Але пропускають. Клеють бірки, та відносять на відправку. Це ще більше запевнює випадкових свідків у тому, що «солдатам усе можна».
Іноді хочеться, у відповідь на ці, повні докору, погляди, вивалити вміст з мішка зі словами «Дивіться, я «чистий»! Ми всі «чисті»!». Показати увесь.. одяг, який відправляється додому у зв’язку з тим, що:
  • настав новий сезон (влітку зимовий одяг тільки заважає бути мобільним, як і взимку літній);
  •  немає можливості/часу/бажання випрати все брудне та смердюче, нехай це зроблять вдома, а потім пришлють назад чисте;
  •  скоро на ротацію, чи відпустку, а везти купу речей не хочеться через усю Україну, краще надіслати поштою, та їхати з пустими руками.

Звісно, це не означає, що якісь одиниці відправляють щось інше, але..
Але найчастіше, солдатам, усього навсього, простіше заплатити за пересилку одягу, щоб позбавитися частини незручностей. Адже солдатський побут повний тих незручностей. І ті, хто може вмовити довезти від позицій до найближчого населеного пункту, де є відділення Нової Пошти, надзвичайно часто користуються цією можливістю. Заодно, і з дому теж отримують якісь передачі.
Саме через це, пакувальникам не дуже подобається порпатися у мішках. Та й солдатам, зрозуміло, не подобається коли хтось лазить у їх особистих речах. Але усе заради безпеки.

Добре, що є така швидка та розгалуджена система перевозки вантажів. Яка часом ще й волонтерам дозволяє відправляти передачі безкоштовно через промокоди (чув про щось таке).

Немає коментарів:

Дописати коментар